Реєстрація
Вхід
« Глава VI НОРМУВАННЯ ПРАЦІГлава VIII ГАРАНТІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ »

Глава VII Оплата працi

Стаття 94. Заробiтна плата

Заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працiвниковi за виконану ним роботу.

Розмiр заробiтної плати залежить вiд складностi та умов виконуваної роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарської дiяльностi пiдприємства, установи, органiзацiї i максимальним розмiром не обмежується.

Питання державного i договiрного регулювання оплати працi, прав працiвникiв на оплату працi та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату працi" та iншими нормативно-правовими актами.



Стаття 95. Мiнiмальна заробiтна плата. iндексацiя заробiтної плати

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах

Розмiр мiнiмальної заробiтної плати встановлюється i переглядається вiдповiдно до статей 9 i 10 Закону України "Про оплату працi" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробiтна плата пiдлягає iндексацiї у встановленому законодавством порядку.

Стаття 96. Системи оплати праці

Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). За відсутності професійних стандартів таке віднесення може здійснюватися згідно з кваліфікаційними характеристиками.

Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

Стаття 97. Оплата працi на пiдприємствах, в установах i органiзацiях

Оплата працi працiвникiв здiйснюється за погодинною, вiдрядною або iншими системами оплати працi. Оплата може провадитися за результатами iндивiдуальних i колективних робiт.

Форми i системи оплати працi, норми працi, розцiнки, тарифнi сiтки, ставки, схеми посадових окладiв, умови запровадження та розмiри надбавок, доплат, премiй, винагород та iнших заохочувальних, компенсацiйних i гарантiйних виплат встановлюються пiдприємствами, установами, органiзацiями самостiйно у колективному договорi з дотриманням норм i гарантiй, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регiональними) угодами. Якщо колективний договiр на пiдприємствi, в установi, органiзацiї не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити цi питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє iнтереси бiльшостi працiвникiв, а у разi його вiдсутностi - з iншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Стаття 98. Оплата працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету

Оплата працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, здiйснюється на пiдставi законiв та iнших нормативно-правових актiв України, генеральної, галузевих, регiональних угод, колективних договорiв, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходiв.

Стаття 99. Виключена.

Стаття 100. Оплата працi на важких роботах, на роботах iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров`я

На важких роботах, на роботах iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я встановлюється пiдвищена оплата працi. Перелiк цих робiт визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 101. Виключена.

Стаття 102. Виключена.

Стаття 1021. Оплата працi за сумiсництвом

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Стаття 103. Повiдомлення працiвникiв про запровадження нових або змiну дiючих умов оплати працi

Про новi або змiну дiючих умов оплати працi в бiк погiршення власник або уповноважений ним орган повинен повiдомити працiвника не пiзнiш як за два мiсяцi до їх запровадження або змiни.

Стаття 104. Оплата працi при виконаннi робiт рiзної квалiфiкацiї

При виконаннi робiт рiзної квалiфiкацiї праця почасових робiтникiв, а також службовцiв оплачується за роботою вищої квалiфiкацiї.

Праця робiтникiв-вiдрядникiв оплачується за розцiнками, встановленими для роботи, яка виконується. В тих галузях народного господарства, де за характером виробництва робiтникам-вiдрядникам доручається виконання робiт, тарифiкованих нижче присвоєних їм розрядiв, робiтникам, якi виконують такi роботи, виплачується мiжрозрядна рiзниця. Виплата мiжрозрядної рiзницi та умови такої виплати встановлюються колективними договорами.

Стаття 105. Оплата працi при сумiщеннi професiй (посад) i виконаннi обов'язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника

Працiвникам, якi виконують на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за iншою професiєю (посадою) або обов'язки тимчасово вiдсутнього працiвника без звiльнення вiд своєї основної роботи, провадиться доплата за сумiщення професiй (посад) або виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника.

Розмiри доплат за сумiщення професiй (посад) або виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорi.

Стаття 106. Оплата роботи в надурочний час

За погодинною системою оплати працi робота в надурочний час оплачується в подвiйному розмiрi годинної ставки.

За вiдрядною системою оплати працi за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмiрi 100 вiдсоткiв тарифної ставки працiвника вiдповiдної квалiфiкацiї, оплата працi якого здiйснюється за погодинною системою, - за всi вiдпрацьованi надурочнi години.

У разi пiдсумованого облiку робочого часу оплачуються як надурочнi всi години, вiдпрацьованi понад встановлений робочий час в облiковому перiодi, у порядку, передбаченому частинами першою i другою цiєї статтi.

Компенсацiя надурочних робiт шляхом надання вiдгулу не допускається.

Стаття 107. Оплата роботи у святковi i неробочi днi

Робота у святковий i неробочий день (частина четверта статтi 73) оплачується у подвiйному розмiрi:

1) вiдрядникам - за подвiйними вiдрядними розцiнками;
2) працiвникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмiрi подвiйної годинної або денної ставки;
3) працiвникам, якi одержують мiсячний оклад, - у розмiрi одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий i неробочий день провадилася у межах мiсячної норми робочого часу, i в розмiрi подвiйної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад мiсячну норму.

Оплата у зазначеному розмiрi провадиться за години, фактично вiдпрацьованi у святковий i неробочий день.

На бажання працiвника, який працював у святковий i неробочий день, йому може бути наданий iнший день вiдпочинку.

Стаття 108. Оплата роботи у нiчний час

Робота у нiчний час (стаття 54) оплачується у пiдвищеному розмiрi, встановлюваному генеральною, галузевою (регiональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 вiдсоткiв тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нiчний час.

Стаття 109. Оплата працi за незакiнченим вiдрядним нарядом

В разi, коли працiвник залишає вiдрядний наряд незакiнченим з незалежних вiд нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцiнкою, визначеною за погодженням сторiн вiдповiдно до iснуючих норм i розцiнок.

Стаття 110. Повiдомлення працiвника про розмiри оплати працi

При кожнiй виплатi заробiтної плати власник або уповноважений ним орган повинен повiдомити працiвника про такi данi, що належать до перiоду, за який провадиться оплата працi:

а) загальна сума заробiтної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розмiри i пiдстави вiдрахувань та утримань iз заробiтної плати;
в) сума заробiтної плати, що належить до виплати.

Стаття 111. Порядок оплати працi при невиконаннi норм виробiтку

При невиконаннi норм виробiтку не з вини працiвника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Мiсячна заробiтна плата в цьому разi не може бути нижчою вiд двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконаннi норм виробiтку з вини працiвника оплата провадиться вiдповiдно до виконаної роботи.

Стаття 112. Порядок оплати працi при виготовленнi продукцiї, що виявилася браком

При виготовленнi продукцiї, що виявилася браком не з вини працiвника, оплата працi по її виготовленню провадиться за зниженими розцiнками. Мiсячна заробiтна плата працiвника в цих випадках не може бути нижчою вiд двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Брак виробiв, що стався внаслiдок прихованого дефекту в оброблюваному матерiалi, а також брак не з вини працiвника, виявлений пiсля приймання виробу органом технiчного контролю, оплачується цьому працiвниковi нарiвнi з придатними виробами.

Повний брак з вини працiвника оплатi не пiдлягає. Частковий брак з вини працiвника оплачується залежно вiд ступеня придатностi продукцiї за зниженими розцiнками.

Стаття 113. Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може здійснювати працівникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Стаття 114. Збереження заробiтної плати при переведеннi на iншу постiйну нижчеоплачувану роботу i перемiщеннi

При переведеннi працiвника на iншу постiйну нижчеоплачувану роботу за працiвником зберiгається його попереднiй середнiй заробiток протягом двох тижнiв з дня переведення.

У тих випадках, коли в результатi перемiщення працiвника (частина друга статтi 32) зменшується заробiток з не залежних вiд нього причин, провадиться доплата до попереднього середнього заробiтку протягом двох мiсяцiв з дня перемiщення.

Стаття 115. Строки виплати заробiтної плати

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разi коли день виплати заробiтної плати збiгається з вихiдним, святковим або неробочим днем, заробiтна плата виплачується напередоднi.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

В умовах спрощеного режиму розмір заробітної плати визначається трудовим договором з урахуванням встановленого законом мінімального рівня оплати праці, а заробітна плата виплачується працівнику у строки, встановлені цією статтею, та визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Стаття 116. Строки розрахунку при звiльненнi

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117. Вiдповiдальнiсть за затримку розрахунку при звiльненнi

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

« Глава VI НОРМУВАННЯ ПРАЦІГлава VIII ГАРАНТІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ »
РосійськоюРосійською

Мы у Facebook


Реклама



Copyright Pracja.com.ua privacy policy